Комунізм, як релігійна ідеологія розпочав формуватися у період Жовтневої революції у 1917 році, коли товариш Ленін розпочав вигукувати гасла за робітничий народ та за партію, а головне за створення своєрідного Раю на Землі для людей, колишньої Російської імперії. Як і інші релігії, комуністична ідеологія нічим кардинально не відрізнялися у своєму формуванні, у ній були присутні риси інших релігійних течій та віросповідань.
Комуністична релігія сформувалася та трансформувалася з соціалістичної ідеології Маркса та Енгельса. Таким чином, Маркс і Енгельс були своєрідними першими пророками комунізму, а “Капітал” Маркса став першою сакральною книгою, в якій була сформована есхатологія комунізму, який був втілений на теренах Росії, України, Білорусії та інших сусідніх країнах.
Хоча Енгельс та Маркс не формували культ особистості, який був присутній у Радянському союзі. Комуністи, які повністю заперечували релігію, та фанатично нищили храми по-всьому Радянському Союзу, породжували власний релігійний культ. Спочатку комуністичні лідери породили культ Маркса та Енгельса за життя Леніна, а після смерті Леніна, був остаточно сформований культ Товариша Леніна, коли його поховали як святого у Мавзолеї, де кожен бажаючий по сьогодні може прийти до нього та поцілувати його гробницю. Ленін у мавзолеї є точною копією святого у християнстві, тільки християнські святі були дійсно святими, а не винищували народи мільйонами, але все ж таки Ленін є пророком для світового комунізму, його смерть принесла боротьбу за місце головного живого бога Радянського Союзу.
Після смерті Леніна до влади прийшов червоний диктатор — Сталін, який зробив і з себе живого бога, жодне весілля чи значна подія, не могла обійтися без тосту за товариша Сталіна. Саме ці вигуки людей за Товариша Сталіна були своєрідними гімнами прославлення та молитвами Сталіну. Великий Вождь розумів, щоб зміцнити віру людей в нього потрібно руйнувати храми та посилювати атеїстичну пропаганду, але атеїзму у Радянському Союзі не було, адже був червоний культ особистостей, тому люди вірили не в Ісуса Христа, Будду, Аллаха, а в живих та мертвих пророків радянської держави. Атеїзм вчить людину не вірити ні в Бога, ні в людину, але у радянській державі, атеїзму не було, адже люди вірили у партійних діячів та лідерів країни роблячи їх живими чи мертвими Богами.
Ленін сформував після своєї смерті культ особистості, а після нього кожен новий лідер Радянського Союзу ставав новим живим богом, який прирівнювався своєю величчю до Леніна — пророка світового комунізму . Культ особистостей був досить яскравим у кожному місті, селі, селичі стояв пам’ятників Леніну, до якого кожен істинний комуніст повинен був приходити та приносити квіту, а цим він показуючи свою віру у справу великого вождя народу. Окрім Леніна ставили пам’ятники всі наступним вождям. Потрібно також загадати Велику Вітчизняну війну, коли невинних солдатів заставляли іти на смерть та вигукувати відомий всім сталінський гімн за Товариша Сталіна. Коли солдати помирали за Сталіна, Йосиф Віссаріонович, як справжній гуру сидів у бункері та говорив своїм жерцям такі слова: “Есть человек есть проблема, нет человека нет проблеми.”
Окрім культу особистостей, були і релігійні свята у комунізмі.
Головним святом кожного радянського комуніста було свято Жовтневої революцій, яке було своєрідною згадкою про початок нового світу. Саме Жовтнева революція виконала есхатологію капіталу Маркса. Таким чином свято Жовтневої революціє було початком нового Раю на землі. На відміну від різних сект, комуністична релігія виконала свою есхатологію і втілила у життя. Окрім свята Жовтневої революції, було свято дня народження товариша Леніна, де у кожному селі, місті та навіть хуторі приносили квіти та схиляли голови перед ликом великого революціонера та пророка комунізму.
Як і інші релігії комунізм мав свою сакральні тексти.
Сакральними текстами комуністичної релігії були 50 томів Маркса та Енгельса та звичайно комуністична Біблія «Капітал», а також книги Леніна. Всі інші живі боги після смерті Леніна писали своєрідні тексти, які нагадували релігійні послання до народу. Сакральні тексти комунізму говорили про рівність народів, та формування єдиного робітничого класу, але комуністам не вдалося створити цей міфічний робітничий клас, хоча більшість людей радянського союзу в нього вірили.
У радянській релігії так само як і у інших релігіях були свої гуру, пророки, священики, які нібито боролися за рівність людей, але постає просте банальне питання, а чому вони винищували мільйони? Чому вони винищили десяткі мільйонів українців ? Нажаль сьогодні жоден комуніст не визнає жахливих справ своєї релігії, яка ніколи не несла любові у суспільство, а навпаки створювала інститут доносу і вчила людей доносити на своїх сусідів та родичів. Тому комунізм подекуди нагадував велику тоталітарну секту в якій гинули мільйони людей.
Розглянувши коротко особливості комуністичної релігії можна стверджувати, що вона дійсно існувала, адже у комунізмі був присутній культ живого бога, релігійні свята та сакральні тексти.
Ігор Дмитрук